Хвороби серця серед собак є однією з поширених причин, при яких страждає якість життя тварини. Серцево-судинні патології поділяються на вроджені та придбані.

До вроджених хвороб належить група захворювань, які виникають найчастіше у молодих тварин. До них відносяться вади розвитку клапанного апарату та судин серця. Клінічні симптоми вроджених патологій можуть розвиватися вже у віці одного року і навіть раніше.

Набуті хвороби – це ті хвороби, які можуть виникнути з 5-6 річного віку і найчастіше це хвороби клапанного апарату серця у дрібних та карликових порід собак. Порушення у структурах клапанів призводить до розвитку серцевої недостатності. У групі ризику є такі породи як такси, пекінеси, йоркширські тер’єри, чихуахуа, кокер-спаніель, грифони. Собаки великих і гігантських порід частіше страждають на різні кардіоміопатії. Внаслідок яких відбувається ураження серцевого м’яза і призводить до того, що м’яз не здатний нормально скорочуватися. У групі ризику є такі породи як золотистий ретрівер, самоїд, доберман пінчер, алабай, маламут, мастиф, боксери, німецька вівчарка, чау-чау, англійський бульдог.

До більш рідкісних патологій серця відносяться різні новоутворення (пухлини), запальні захворювання (ендокардити, перикардити, міокардити), які можуть бути спричинені різними інфекціями, бактеріями, вірусами та паразитами.

Зважаючи на те, що багато серцевих патологій можуть розвиватися протягом тривалого часу безсимптомно, до моменту появи клінічних ознак в організмі тварини вже розвиваються серйозні порушення роботи серця.

Найчастішими симптомами серцевої недостатності є: задишка, швидка стомлюваність (непереносимість фізичних навантажень), кашель, посиніння або блідість слизових оболонок, відставання в зростанні у цуценят, здуття черевної порожнини (живота), обморок.

Зважаючи на те, що методи сучасної ветеринарії на даному етапі дозволяють виявляти та проводити диференціальну діагностику на ранній стадії розвитку практично всіх порушень роботи серця дрібних домашніх тварин. До комплексного кардіологічного обстеження входить: первинний огляд (оцінка дихання, пульсу, слизових оболонок, аускультація, вимірювання тиску), ехокардіографія із застосуванням допплера, електрокардіографія та рентгенографія грудної порожнини.

Своєчасне звернення до ветеринарного кардіолога та проведення кардіологічного обстеження Вашої тварини, допоможе діагностувати хворобу на ранній стадії розвитку, а тим самим покращити якість життя вихованця та продовжити йому життя.