Інгаляційна анестезія (лат. Inhalare – вдихати) – спосіб загальної анестезії, заснований на використанні газоподібних або летких загальних анестетиків, що надходять в організм пацієнта через дихальні шляхи.

Важливою особливістю інгаляційної анестезії є її безпека в тому плані, що введення та виведення її відбувається одним і тим самим шляхом – через легені. Отже, поки пацієнт дихає, ефект анестезії оборотний. При спонтанному диханні «дозування» анестетика здійснюється певною мірою самою твариною. Депресія дихання зменшує кількість препарату, що поглинається, і допомагає запобігти передозуванню. При контрольованій вентиляції можливість отримати передозування значно вища.

Анестетик, що вдихається у легені, розчиняється в крові, переноситься до всіх частин тіла, щоб розчинитися вже в тканинах організму. Препарат, що у головний мозок, викликає стан анестезії. Мозок, що є жировою тканиною, поглинає велику кількість анестетика. Існує безліч теорій про те, яким є механізм інгаляційної анестезії. Одні вважають, що за рахунок зміни властивостей ліпідів клітинної стінки знижується здатність нейронів індукувати та проводити імпульси між собою, їхня активність прогресивно послаблюється та може припинитися при передозуванні. На щастя, вищі центри, що контролюють свідомість, піддаються впливу першими, а життєво важливі центри (дихальний, вазомоторний) – резистентніші до впливу анестетика. Таким чином, тварини в стані анестезії можуть продовжувати дихати та мати пульс і тиск близькі до норм.

Галогеновмісні анестетики другого та третього покоління протягом останніх десятиліть міцно утримують лідируючі позиції серед найбільш затребуваних препаратів для анестезії.

Такі, властиві галогеновмісним анестетикам властивості, як:

• виключна надійність
• швидкість настання ефекту та швидка елімінація (виведення з наркозу 5-10 хв.)
• точність дозування
• примушують анестезіологів знову вдаватися до використання ізо-, сіво- та дез-флюранів.
• Наші анестезіологи у своїй практиці використовують ізофлюран та севофлюран.

Методики інгаляційної анестезії відрізняються особливостями параметрів вдиху і видиху пацієнта у процесі наркозу. Існують відкриті, закриті, напіввідкриті та напівзакриті методи інгаляційної анестезії, що відрізняються так званими дихальними контурами пацієнта. При відкритому методі інгаляційної анестезії наркотична речовина пацієнт вдихає через просту маску для наркозу разом з навколишнім повітрям, так само відбувається і видих. При напіввідкритому методі вдих (самостійний або за допомогою апарату для ШВЛ) відбувається у повній ізоляції від атмосферного повітря (з наркозного апарату), а видих – в атмосферу. Суть напівзакритого способу у цьому, що й вдих відбувається повністю з наркозного апарату, то видих в – атмосферу, а частково – в наркозний апарат. Закритий контур, що дозволяє проводити дуже економну анестезію, передбачає здійснення дихання пацієнта у замкненому просторі наркозно-дихального апарату та легень пацієнта. У конструкціях апаратів, призначених щодо інгаляційної анестезії при мононаркозе, тобто. проведенні загальної анестезії єдиним препаратом, що забезпечує всі її компоненти, вимагають створення та підтримки в організмі значних концентрацій препарату, їх застосовують лише за необхідності проведення короткочасних оперативних втручань або після внутрішньовенної індукції наркоз для підтримки загальної анестезії. В основному ж, леткі та газоподібні загальні анестетики використовують у сучасній практиці при комбінованій загальній анестезії.

Абсолютних протипоказань до інгаляційної анестезії немає. До відносних слід зарахувати випадки непереносність того чи іншого препарату. За наявності в анамнезі вказівок на патологію печінки слід уникати використання фторотану, у тварин із захворюваннями нирок не рекомендується проведення анестезії метоксифлурином. Ізофлюран, “золотий стандарт інгаляційної анестезії”, є малотоксичним анестетиком. Препарат навіть теоретично не здатний викликати некроз печінки, не має нефротоксичної дії, не акумулюється. І 99,8% його виводиться з організму у незмінному вигляді. На підставі багаторічного досвіду ветеринарних лікарів клініки «Айболіт» можна зробити висновок, що операції доцільніше проводити в умовах інгаляційної анестезії ізофлюраном. При малотравматичних та відносно нетривалих втручаннях переваги ізофлюрану (порівняно з сучасними варіантами внутрішньовенної анестезії) незначні.