Автор: Попов Кирилл Олегович

Мастоцитома собак.

Мастоцитома – це злоякісна пухлина, яка виникає з огрядних клітин шкіри. Цей вид пухлини шкіри найчастіше зустрічається у собак (близько 20% шкірних пухлин). Захворювання зустрічається в основному у тварин старше 5 років. Схильні до мастоцитоми собаки породи шарпей, мопс, лабрадор, золотистий ретривер, боксер, бостон-тер’єр, бігль. Пухлина у собак не має особливого зовнішнього вигляду – хвороба може виглядати як добре обмежений вузол, який не має ознак запалення (через що її часто плутають з ліпомою) і мати вигляд виразкового безволосого ураження шкіри.  Новооутворення часто поодинокі, але також мають множинний характер. Через виділення активних речовин (гепарину і гістаміну) у собак паралельно можуть спостерігатися виразкові ураження шлунка і дванадцятипалої кишки і коагулопатія. Дуже важливим фактором для лікування є рання диференціація пухлини. У більшості випадків на прийомі можливе проведення цитологічного дослідження для підтвердження захворювання.

Основним методом лікування добре обмежених утворень є хірургічне видалення. При неможливості широкого висічення (розташування пухлини в періанальній області,  області носа, слизових оболонках) застосовують комбіновану хіміотерапію або місцеве введення протипухлинних препаратів. Прогноз при захворюванні часто залежить від локалізації пухлини (часто до метастазування схильні пухлини в пері анальній зоні, області носа і слизових оболонок, області пальців), і породи тварини (наприклад, шарпей і мопси часто до схильні до системного мастоцитозу). Для високо диференційованих повністю видалених пухлин прогноз добрий.

Автор: Попов Кирилл Олегович

Мастоцитома собак.

Мастоцитома является злокачественной опухолью которая возникает из тучних клеток кожи. Данный вид опухоли кожи наиболее часто встречающийся у собак (порядка 20% опухолей кожи). Заболевание возникает в основном у животных старше 5 лет. Предрасположенными к мастоцитоме являются собаки породы шарпей, мопс, лабрадор, голден ретривер, боксёр, бостон терьер, бигль.

Опухоль у собак не имеет специфического вида – заболевание может выглядеть как хорошо ограниченный узел не имеющий признаков воспаления (именно поэтому его часто путают с липомой) так и иметь вид изъязвленного безволосого поражения кожи.  Образования часто единичные, но и бывают множественного характера. Из-за выпуска акитных веществ (гепарина и гистамина) у собак параллельно могут наблюдаться язвенные поражения желудка и двенадцатиперстной кишки и коагулопатии.

Очень важным фактором для лечения является ранняя дифференциация опухоли. В большинстве случаев на приёме возможно проведение цитологического исследования новообразования.

Основным методом лечения хорошо ограниченных образований является хирургическое удаление.

При невозможности широкой эксцизии (расположение опухоли в перианальной области, в области носа) применяется комбинированная химиотерапия или местное введение противоопухолевых препаратов.

Прогнозы при заболевании часто зависят от места расположения опухоли (часто опухоли в перианальной, околоногтевой зоне, области носа и слизистых оболочках склонны к метастазированию), и породы животного (например шарпеи и мопсы часто к склонны к системному мастоцитозу).